Zeitgeist Ведмедя
Ми називаємо його Ведмідь. Він справді схожий на ведмедя, особливо взимку. Постійно щось голосно слемить, дуже обережно підпускає до себе, навіть тих, хто хоче допомогти; доволі круто та зі смаком одягається. Часом, просто неба проводить якісь свої перформативні практики. І, головне, щось пише друкованими літерами.
Швидше за все, його, як і більшість бомжів, викинула на двір революція 1991 року. Радянська держава втомилась та розірвала контракт зі своїми громадянами. ''Йдіть куди хочете, погуляйте, подихайте свіжим повітрям''. Хтось помандрував в еміграцію. Одні географічно, інші - у внутрішню.
У своїх листах до когось, Ведмідь ніби запитує: ''Боже, чому ти забрав у мене хокей, оперу.. А балет? Ти обіцяв, що він завжди буде зі мною. А космос.. Тепер зрозуміло про що мовчав Юра. Тебе там нема''.
Вожді обманули Ведмідя, анулювали всі бумажки, які колись з ним підписували. У нього залишився тільки один величний аргумент - останній із мегалітів на яких все трималось. Міф літературний.
Акція відбулась в рамках кураторського проекту Ярослава Футимського “Тривожний пейзаж”. Львів, район Погулянка, локація, Медова печера, 24.08.2017.
На підлозі печери розкидані копії листів Медведя, в руках оригінал. Аудіосупровідом послужив запис прес-конференції ГКЧП 1991 року.
